https://www.youtube.com/live/W2lh9OhNHEo
Панель 1: Інфраструктура, мережі та безпека
Учасники: Олександра Павловська (сервіс-інженер, Фінтех), Віталій Лазебник (інструктор L3 Україна), Олександр Галушко (керівник департаменту Київстар), Олександр Шамбо (директор з продажів Ericsson в Україні).
Модератор: Марія Сколиш (директорка ІТС КПІ).
1. Виклики телеком-галузі з 2022 року
- Кадровий голод: Масовий виїзд фахівців за кордон створив гострий дефіцит інженерних кадрів. Навіть компанії з високим рівнем доходу та бронуванням (наприклад, у сфері MilTech) мають постійно відкриті вакансії.
- Енергетична стійкість: Забезпечення працездатності мережі під час блекаутів вимагає колосальних ресурсів. Кількість генераторів на базових станціях подекуди перевищує кількість людей, здатних їх оперативно обслуговувати й заправляти.
- Кібербезпека: Повномасштабна війна та масштабні кібератаки (зокрема, досвід «Київстару») змусили повністю перебудувати підходи до захисту інфраструктури по всій країні. Кіберзахист став постійним, безперервним процесом.
- Прискорена євроінтеграція: Масовий виїзд українців змусив операторів миттєво перепідписувати міжнародні договори, що заклало основу для запуску національного та європейського роумінгу («Roam like at home»).
2. Які навички очікують від молодого інженера?
- Широка фундаментальна база: Від випускника не вимагають глибоких вузьких хард-скілів у перший день (їх швидко вчать на практиці), але потрібен міцний математичний та інженерний фундамент («удобрений ґрунт, на якому зерно швидко виросте»).
- Технічна англійська мова: Це безальтернативний стандарт. Перекладачі загального профілю не здатні адекватно адаптувати технічну документацію, тому інженер має вільно володіти мовою самостійно.
- Аналіз даних (Data Analysis): Сучасні бізнес-рішення та маркетинг у телекомі на 90% базуються на аналітиці великих даних, а не на інтуїції. Математичне мислення є критичним.
3. Протидія РЕБ та штучний інтелект (AI)
- Багатошаровість мереж: Протидіяти засобам РЕБ на фронті й у тилу можна лише через диверсифікацію каналів: супутник, оптика, Wi-Fi мости та використання широкого спектра частотних діапазонів (від 900 МГц до майбутніх 3500 МГц). Систему з багатьма шарами неможливо заглушити повністю.
- AI як бустер продуктивності: Штучний інтелект активно впроваджується для автоматизації рутини, моніторингу помилок та вичитки документів. Проте він залишається «розумним парсером», який не вміє думати самостійно. Без чіткого технічного завдання (ТЗ) результат роботи з AI буде незадовільним. Повністю замінити технічну підтримку чи складне управління базовими станціями в реальних українських реаліях AI наразі не здатний.
Панель 2: Перетин технологій та бізнесу
Учасники: Віталій Якушев (10Guards), Володимир Потапенко (ITE), Сергій Салата (Ardix, вертикальні ферми), Кирило Немченко (QA Automation Lead).
Модератор: Костянтин Лісовський (асистент кафедри ІТТ).
1. Чому падає престиж телекому та як це виправити?
- Проблема «невидимості» галузі (криза маркетингу): Для підлітків зв’язок став звичною буденністю — кнопка працює, Wi-Fi є, магія зникла. Молодь масово йде в «чисте IT» (програмування), бо телеком асоціюється виключно з вишками мобільних операторів.
- Телеком є всюди: Галузь потребує потужного ребрендингу та маркетингу. Абітурієнтам слід пояснювати, що без електронних комунікацій не існує жодного сучасного напряму:
- MilTech та ЗСУ: управління БПЛА, безпілотні технології, координація підрозділів.
- Банкінг та логістика: захищений обмін даними, автоматизація складів (як-от «Нова Пошта»).
- Автомотів та агро: безпілотні авто, датчики для вертикальних ферм.
- Технологія 5G: це насамперед зв’язок для автоматизації промислових підприємств (Mission Critical), а не просто швидкий інтернет для користувача.
2. Трансформація системи навчання
- Перехід від лекцій до фасилітації: Озвучено запит на зміну пострадянської моделі (де викладач просто надиктовує конспект) на європейську (де професор є модератором, а студенти вчаться через розбір реальних бізнес-кейсів та командну роботу).
- Навичка самопрезентації: Українським інженерам часто бракує софт-скілів для того, щоб «продати» себе чи свою ідею. Впровадження захисту лабораторних у вигляді 5-хвилинних публічних до доповідей (офлайн та онлайн) допомагає долати страх публічних виступів.
3. Дилема: коли студенту починати працювати?
Погляди експертів розділилися на два табори:
- «Йти негайно»: Студентські роки — найкращий час для помилок у «пісочниці» з мінімальною відповідальністю. Чим раніше студент почне поєднувати роботу з навчанням, тим швидше адаптується до реального ринку (кейс голови профбюро).
- «Вчитися і гуляти до 3–4 курсу»: Завчасна фултайм-робота забирає унікальний період студентства і часто веде до відрахування або поверхневих знань. Роботу інженер знайде завжди, якщо має системне мислення, тому спочатку варто інвестувати час у фундаментальну освіту та софт-скіли в університетському середовищі.
4. Потреба в науці та R&D (Дослідження та розробки)
- Українському бізнесу гостро не вистачає вітчизняних наукових розробок (наприклад, алгоритмів квантової криптографії), через що доводиться перевинаходити старі рішення на новій елементній базі.
- Університети повинні займати активну позицію — залучати студентів до пошуку та написання грантів (на кшталт європейської програми Horizon Europe), створювати спільні з бізнесом лабораторії, а бізнес готовий інтегруватися в такі наукові проєкти як індустріальний партнер.
Головний висновок дискусії
Сучасний фахівець з електронних комунікацій — це не просто людина, яка знає формули чи вміє обтискати кабель. Це гнучкий інженер із системним мисленням, який вміє швидко навчатися, працювати з даними, інтегрувати AI-інструменти для розв’язання прикладних задач та ефективно комунікувати в команді. Телеком сьогодні — це фундамент національної безпеки та цифрової економіки.
