Фантастична реальність на конференціях «ПТ-2025» і «ПРІТС-2025»У КПІ ім. Ігоря Сікорського з 14 до 19 квітня пройшла Дев’ятнадцята міжнародна конференція «Перспективи телекомунікацій» («ПТ-2025»). Заснована на початку нового тисячоліття на базі Інституту телекомунікаційних систем університету, тепер вона рік у рік збирає десятки дослідників та інженерів, які працюють у телекомунікаціях та споріднених галузях, для обміну ідеями, інформацією про нові технології, досвідом, визначення найперспективніших напрямів своєї подальшої роботи. Не винятком ставали навіть роки пандемії COVID-19 і початку широкомасштабної війни – тоді пленарні та секційні засідання конференцій проходили в дистанційному режимі, що, втім, не ставало на заваді продуктивній роботі її учасників. Цьогорічний форум фахівців телекомунікацій було організовано в змішаному форматі – очно (відкриття, перше і друге пленарні засідання та церемонія закриття) та дистанційно – за допомогою онлайн-сервісів для відеоконференцій та вебінарів (такою можливістю, до речі, ми також завдячуємо досягненням телекомунікаційних технологій останніх десятиліть). Про популярність конференції свідчить її статистика: участь у «ПТ-2025» взяли представники 10-ти підрозділів КПІ та 21-єї науково-технічної організації з 5-ти міст України, а також з 4-х країн – Великої Британії, Швеції, Іраку та Єгипту. Учасники заслухали 10 пленарних доповідей, 109 з 155-ти поданих секційних виступів і 3 стендові доповіді. Крім того, було підготовлено в онлайн-режимі виставку «Інноваційні розробки у сфері телекомунікацій», на якій представлено 3 стенди. Відкриваючи конференцію, її голова, науковий керівник Навчально-наукового Інституту телекомунікаційних систем університету, академік НАН України Михайло Ільченко згадав слова одного з її засновників і багаторічного співголови – відомого вченого, керівника Науково-дослідного центру цифрових трансформацій і права Науково-дослідного інституту інформатики і права при Національній академії правових наук України, професора Олександра Баранова, який пішов з життя у 2024 році: «Сучасна цивілізація тримається на трьох китах: на інформації, на різноманітних цифрових технологіях, зокрема штучного інтелекту, і, звичайно, на інформаційному праві, яке забезпечує правове врегулювання та ефективне застосування штучного інтелекту, на цифрових технологіях для того, щоб цивілізація мала ефективну взаємодію». Учасники конференції вшанували його пам’ять хвилиною мовчання. Звісно, головну увагу на конференції було приділено новим технологіям, адже її організаторами виступили КПІ Ім. Ігоря Сікорського, НН ІТС, НДІ телекомунікацій та міжнародний науково-технічний журнал «Information and Telekommunication Science». «Ми знаємо, що для зміцнення обороноздатності нашої держави галузь телекомунікаційних технологій є однією з ключових, – наголосив на оборонному значенні телекомунікаційної галузі, вітаючи учасників конференції проректор КПІ з наукової роботи Сергій Стіренко. – Не секрет, що сучасні війни – це війни технологічні, й інформація та зв’язок – це перше, що має бездоганно працювати для збереження життів наших воїнів, наших Збройних Сил і всієї країн загалом. Тож ефективні телекомунікаційні системи є критично важливими для управління військами, координації дій, захисту інформації та забезпечення кібербезпеки тощо. Саме тому розвиток цієї галузі має стратегічне значення для нашої держави».Назва конференція «Перспективи телекомунікацій» є дуже влучною. Це дійсно про перспективи. Про них і про головні тенденції розвитку галузі говорив у доповіді, що відкривала перше пленарне засідання, Михайло Ільченко. А перспективи наштовхують на думки про «реальність фантастики» (так, до слова, називався український журнал фантастики, який свого часу був визнаний кращим фантастичним журналом в Європі). Проте, тут варто, швидше, говорити про фантастику реальності, бо деякі з винаходів і розробок у сфері телекомунікацій, які ще вчора вважалися плодом буйної уяви письменників, сьогодні вже є нашим повсякденням. У своїй доповіді Михайло Ільченко зробив стислий огляд розвитку телекомунікаційних технологій впродовж останніх десятиліть і, звісно, спрогнозував тенденції цього процесу на ближче майбутнє. Такий узагальнюючий погляд на науково-технічний поступ цієї галузі демонструє, як найсміливіші фантазії белетристів і кінематографістів упродовж менш ніж життя одного покоління стають реальністю. Найяскравіший приклад – мобільна телефонія. Сьогоднішній молоді складно повірити, що в часи юності їхніх батьків навіть звичайний стаціонарний телефон мала далеко не кожна сім’я. А наприкінці 2024 року масштаби впровадження бездротових телекомунікацій 5G сягнули історичної віхи – кількість підключень 5G у світі досягла 2,25 мільярдів. При цьому розвиток технологій 5G безпосередньо впливає на темпи розвитку та розширення мережі Інтернету речей (ІоТ-пристроїв), адже технологія 5G здатна забезпечити швидкість передачі даних до 20 Гбіт/с і мінімальну затримку сигналу, а отже – можливо створювати і використовувати пристрої, які донедавна вважалися справою далекого майбутнього. Триває активна робота над технологіями наступного покоління – 6G, впровадження яких очікується в 2026 – 2030 рр., і які не лише поліпшать масовий зв’язок, але й забезпечать постійне з’єднання між безліччю пристроїв, датчиків, машин і терміналів, а також зв’язок між наземними та супутниковими мережами і технологіями Fixed Wireless Access. Це буде здійснюватися за допомогою штучного інтелекту (ШІ) у різних сегментах мережі 6G. З розвитком технологій зростає потреба і в швидкому та сталому бездротовому Інтернеті, – це має забезпечити стандарт близького майбутнього Wi-Fi 7. Власне, під час цієї доповіді учасники конференції почули ще багато надзвичайно цікавих речей, тож можна лише позаздрити учасникам цього зібрання та студентам ІТС, які були присутніми на першому пленарному засіданні.До речі, багато інформації, яку наводив у доповіді науковий керівник ІТС, була, за його словами, опублікована на сайті інституту, – у розділі «Новини інфотелекомунікацій» (https://its.kpi.ua/uk/infotelecom_news). Цей ресурс ось уже кілька років оновлюється практично щодня. За цей час там було розміщено понад 2000 новин зі сфери телекомунікацій за різними напрямами, зокрема лише торік – приблизно 400 повідомлень. «Цьогорічна конференція «Перспективи телекомунікацій» проходила надзвичайно продуктивно, – каже Михайло Ільченко. – Програма її ґрунтувалася на рішеннях Всесвітнього мікрохвильового конгресу, який відбувся у травні 2024 року і визначив пріоритетні напрямки в цій галузі діяльності. Вони за змістом досить широкі: там були питання впровадження технологій 5G і 6G, проблеми Інтернету речей, розвиток штучного інтелекту в випробуваннях і вимірюваннях (до речі, ШІ сьогодні все більше стає інструментом для багатьох галузей науки і техніки), та деякі інші – загалом ключові нині напрями розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і систем». Учасники працювали у п’яти секціях: 1) «Достовірність та ефективність передачі інформації»; 2) «Мережі, оптоволоконні технології та безпека», 3) «Безпровідні технології, системи мобільного зв’язку»; 4) «Інформаційні технології в телекомунікація» та 5) «Сенсорні мережі та Інтернет речей». Окрім того, в межах програми конференції було організовано віртуальну виставку «Інноваційні розробки в сфері телекомунікацій». А ще, і це дуже важливо, разом з конференцією «Перспективи телекомунікацій» за традицією було проведено науково-технічну конференцію студентів та аспірантів «Перспективи розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем» («ПРІТС-2025») – вже всімнадцяте. «Цього року студенти дуже активно долучилися до конференції. Бо вони відчули, що підготовка робіт до участі в ній допомагає їм виконувати і їхні бакалаврські роботи та магістерські роботи, – прокоментував Михайло Ільченко. – Вони прагнуть потрапити на конференцію». Між іншим, на конференцію «ПРІТС», за його словами, проходить не кожна студентська доповідь – здійснюється ретельний їхній відбір. Потім, уже на конференції визначаються кращі з поданих, які можуть бути опубліковані в збірнику її праць. Ба більше, автори цих доповідей отримують рекомендації щодо подальшого доопрацювання і подальшої роботи за обраною тематикою та підготовки публікацій у фахових виданнях. Перспективні дослідження згодом можуть стати базою для підготовки дипломного проєкту, магістерської дисертації, або й дисертації доктора філософії за відповідним напрямом. Також автори цікавих досліджень можуть стати і співавторами колективних монографій, які готують дослідники інституту. Тобто для когось зі студентів участь у цій конференції може стати справжньою перепусткою у реальну науку. Загалом, навіть перелік тем, за якими представили доповіді учасники «ПТ-2025» і «ПРІТС-2025», зайняв кілька сторінок їхньої програми, тож не будемо навіть намагатися перелічити хоча б найцікавіші. Тим більше, щоби визначити, які саме з цих матеріалів були найцікавішими і найперспективнішими, слід бути дуже серйозними фахівцями в галузі телекомунікацій. Та цього в газетній публікації і не потрібно. Після оцінки наукового рівня представлених доповідей, їхніх практичних результатів і перспектив впровадження найцікавіші з них були визначені організаторами в рішеннях конференції ПТ-2025. Їх було розбито на 5 груп: 1) 19 доповідей (15 з них підготовлено у співаторстві зі студентами та аспірантами) – ті, що викликали найбільшу цікавість і мають перспективи використання в освітньому процесі; 2) 16 – ті, що після певного доопрацювання можуть бути рекомендовані до включення в черговий випуск монографії видавництва «Springer»; 3) 19 – ті, що після оформлення відповідно до вимог вітчизняних фахових наукових журналів категорії А або Б, зокрема журналу «Information and Telecommunication Scienсes», можуть бути там опубліковані; 4) 10 – ті, представлені в яких новітні розробки рекомендуються до участі в конкурсах (фестивалях) інноваційних проєктів та стартапів, зокрема в фестивалі «Sikorsky Challenge»; 5) 8 – ті, що мають потенційні можливості для подальшого отримання нових науково-практичних результатів і рекомендуються для участі у вітчизняних або міжнародних конкурсах чи грантових програмах. Також було ухвалено рішення за результатами виступу на пленарному засіданні О.О.Трубіна рекомендувати його монографію «Introduction to the Theory of Dielectric Resonators» до участі у конкурсі на кращі видання КПІ ім. Ігоря Сікорського, і прийнято низку організаційно-фахових рекомендацій щодо підготовки наступних конференцій «ПТ – 2026» і «ПРІТС-2025», провести які планується у квітні наступного року.
Дмитро Стефанович
